18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс повідомив про невдалу спробу підпалу литовської компанії, яка зберігає обладнання супутникового зв’язку Starlink, на околиці Вільнюса. Пожежу швидко загасили; вона завдала лише незначних пошкоджень і не порушила роботу комплексу. Для України інцидент має пряме значення: влада Литви прямо пов’язала атаку з підривом українського військового потенціалу.
Прямий зв’язок з Україною
Керівник урядового Національного центру управління кризами Вілмантас Віткаускас заявив журналістам у Вільнюсі: «Вони є частиною російських зусиль, спрямованих на те, аби вивести з ладу Starlink та вплинути на успіх українських операцій». Тобто метою атаки офіційний Вільнюс називає саме вплив на хід бойових дій в Україні, а не загальноєвропейську диверсію.
Серія атак на інфраструктуру Starlink
Віткаускас повідомив, що литовський інцидент пов’язаний із попередніми підпалами станцій Starlink:
- 14 вересня 2026 року депутат від партії «Так, Болгарія» Івайло Мірчев оприлюднив інформацію про можливий підпал 11 із 17 антен Starlink у районі Софії.
- 23 вересня 2026 року сталася пожежа на наземній станції Starlink у польському селі Воля-Кробовська; прокуратура Польщі розпочала розслідування за фактом диверсії, у Німеччині затримані двоє громадян Туреччини за підозрою у причетності.
Литовська влада розшукує підозрюваних у справі про спробу підпалу. Термінологія «диверсія» чи «саботаж» різниться залежно від джерела: Українська правда вживає «диверсійний акт», тоді як NV цитує Віткаускаса зі словом «саботаж».
Залишити відповідь